Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоробрість

Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Докру́чувати, -чую, -єш, сов. в. докрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертѣть.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОБРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.