Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоробрість

Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Баталев, -ва
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Лайтан, -на, м. Испорч. лейтар. Ой як крикнув проклятий Мазепа на свої лайтани: возьмить Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОБРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.