Вилки, -лок, мн. Вилка. Cм. виделка.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. 2) Сообщеніе, объявленіе. Оглашеніе церковное о бракѣ.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем.
2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Теплісько нар. = теплісінько.
