Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Підвладний, -а, -е. Подвластный.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Німці пошваркотіли та й потеклися.
Сербщина, -ни, ж. Сербія.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне:
