Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоробливий

Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБЛИВИЙ"
Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють. Ном. № 4589.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Підгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 281.
Попереплітати, -та́ю, -єш, гл. Переплесть (во множествѣ).
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Мир. ХРВ. 219. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці. Сим. 231.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОБЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.