Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоробливий

Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБЛИВИЙ"
Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться. Ном. № 6432.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Пообгуджувати, -джую, -єш, гл. Оговорить, очернить (многихъ).
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Статечне нар. = статечно.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОБЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.