Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорімці

Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРІМЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРІМЦІ"
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Немило нар. Непріятно.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Посповнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. 1) Наполниться (во множествѣ). 2) Сдѣлаться полнымъ (во множествѣ). Вам, ягідки, посповняйтеся. Грин. III. 497.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРІМЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.