Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Вимету разком та вивезу возком.
Найма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. найня́тися и наня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Наниматься, наняться. Найнявся, — продався. 2) Понатужиться, налечь. Въ этомъ значеніи встрѣчается въ выраженіи: наймись! т. е. наляжь на весло, сильнѣе греби! — окликъ, которымъ рулевой приказываетъ гребцамъ усилить ходъ лодки.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Розбазікатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту.
