Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини.
Капосник, -ка, м. Пакостникъ.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). 3) О молокѣ: створаживаться.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Орленя, -ня́ти, с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Надлетіли орленята, круту гору вкрили.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш!
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ).
