Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорбак

Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРБАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРБАК"
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Безсоромність, -ности, ж. Безстыдство. Желех.
Бульбан, -на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.  
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРБАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.