Більовий, -а, -е. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна.
Гу́стрик, -ка, м. Кукишъ.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Озвався царь до дівиці.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Блакитні задумані очі.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. Обіцяли йому срібняків дати.
