Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Джунджо́вий, -а, -е. ? Божая Мати в полозі лежит, в полозі лежит, сина повиваю: ей повивачойки з самого злота, а пеленочки та джунджовиї.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.
