Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. Квітку зірвала, за голову клала. 2) — бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. 4) — спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами.
Підворотний, -но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ З 1/2 до 5 вершковъ.
Підустов, -тви, ж. = підуства.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів.
3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. Я так і прикипів до землі.
Приплентач, -ча, м. Пришлецъ, бродяга. І хто? Троянець, голяк, втікач, приплентач, ланець.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Високе чоло гетьманське. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. (). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. 5) Передняя часть гончарной печи. 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. 7) Самое лучшее, отборное. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Cм. еще чолко.
