Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята.
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Розвередувались (люде).
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею!
