Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Ганца, -ци, ж. Кляча.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!
