Бережина, -ни, ж.
1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною?
2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо.
Болячий, -а, -е. = болючий
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Сокотити, -чу́, -ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой.
Шлям, -му, м.
1) Илъ, грязь.
2) Мѣхъ.
3) Длинный шовъ въ тулупѣ.
