Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорота

Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать. Желех.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати. О. 1862. VI. 94.
Приглушити Cм. приглушувати.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа. ЗЮЗО. І. 136.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.