Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоч

Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Посл. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Чуб. V. 901. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Камен. у. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Грин. І. 67. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Черниг. Оце о нас безмлив'я: вітру немає. Пирят. у.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Натовпитися, -плюся, -пишся, гл. Набиться, натѣсниться, столпиться. Людей натовпилось повнісінька хата. Левиц. І. 21.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.