Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магніт

Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо. Дещо, 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНІТ"
Відліплювати, -люю, -єш, сов. в. відліпити, -плю, -пиш, гл. Отлѣпливать, отлѣпить.
Глибоченький, -а, -е., Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Захолод, -ду, м. Студень, заливное. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила Г. Барв. 425. І порося свячене, і паска заввишки з козацьку кучму, і захолоди, і всякі страви. Г. Барв. 179.
Зцу́пити. Cм. Зцуплювати.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Сестрична, -ної, ж. = сестріниця. Желех.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.