Бинч, -ча, м. Трутень.
Воздух, -ху, м.
1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає.
2) Воздухъ (церк. утв.). Ум. воздушок.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Зару́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмсати. Чого се, дурню, плачеш?.. зарумсав очі.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Планетник, -ка, м. Астрономъ.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка.
