Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магирка

Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИРКА"
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини. Желех.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Нацюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. Намочить. Зміев. у.
Остигти Cм. остигати.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.