Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магичний

Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИЧНИЙ"
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Мора́льно нар. Нравственно.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі. Н. п.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.