Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магичний

Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИЧНИЙ"
Виглянути, -ся. Cм. виглядати, -ся.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
Шам, меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.