Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
