Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти?
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Відбатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Приснопити, -плю́, -пиш, гл. Прибить, пришибить. Поли не кулаком, то словом приснопить.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Споминка про всесвітній потоп. І радісний випадок принесе важку споминку.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
