Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола.
Кошарик, -ка, м. Ум. отъ кошар.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Платок, -тка, ж.
1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток.
2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.