Билень, -льня, м. = бич. 2.
Братка, -ки, ж.
1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка.
2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor.
Гарчання, -ня, с.
1) Ворчаніе (о собакѣ).
2) = гарикання.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Ум. дру́женька, дру́жечка. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Капарник, -ка, м.
1) Презрѣнный.
2) Медлитель.
3) Кропатель, плохой работникъ.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату.
Тетка, -ки, ж. = тетюха.
