Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу.
Ганчірка, -ки, ж.
1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою.
2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. ганчірочка. Ув. ганчірище.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
Хлюпнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хлюпатися. Чай хлюпнувся і розлився.
