Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майний

Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють. ХС. IV. 24.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Утоплена, -ної, ж. Утопленница. Шевч.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.