Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майний

Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Жа́сно нар. = жаско.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Підкладач, -ча, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при ея витягиваніи. (Стрижевск ).
Прорубка, -ки, ж. = ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки. (Загад.). ХС. III. 63.
Ряб, -бу, м. = рьоб. Мил. 55.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.