Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майний

Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙНИЙ"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Обмацки нар. Ощупью.
Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.
Чубак, -ка, м. Свиристель европейскій, Bombycilla garrula. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.