Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Ой нема дома господаренька.
Краповий, -а, -е. Въ крапинкахъ. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче.
Латка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лата.
2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (латку).
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
Обсохти. Cм. обсихати.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
