Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы.
Ле́но сз. = лем 2.
Луп! меж.
1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп!
2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
Сторінка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка.
2) Страница.
