Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

май I

Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. І. 17. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. Св. Л. 271, 272. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. Св. Л. 272. 3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Ном. № 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙ I"
Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Понаточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.
Товща, -щі, ж. Густой лѣсъ, дебри. Товща самарська.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.