Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майстер

Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер. Вересай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙСТЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙСТЕР"
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно. Вас. 198.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко. Вх. Лем. 446.
Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Хоробро нар. Храбро.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙСТЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.