Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магнітний

Магні́тний, -а, -е. Магнитный. Магнитне кресало, що положиш на столі голку або цвяшка та доторкнешся тим кресалом, то так зараз і пристане. Дещо, 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНІТНИЙ"
А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Гумно́, -на́, с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. ІІІ. 19. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Мет. 165. Ум. Гуме́нце.
Жлу́ктити, -кчу, -тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.
Комети нар. = коміть. Голуб в лету комети паде. Вх. Зн. 27.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Пересісти Cм. пересідати.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГНІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.