Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майран

Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙРАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.