Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майран

Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння. Вх. Лем. 393.
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатер. у.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи. Ном. № 7586.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Підписування, -ня, с. Подписываніе.
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.
Угорітися, -рюся, -ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі).
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙРАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.