Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майран

Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Пересукати Cм. пересукувати.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙРАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.