Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоюватий

Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЮВАТИЙ"
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248., Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Тульпановий, -а, -е. Тюльпанный.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.