Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоюватий

Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЮВАТИЙ"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Пілка, -ки, ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21.
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Червотока, -ки, ж. 1) Насѣк. Anobium. Вх. Пч. І. 5. 2) Изъѣденный червями. Сироїжки такі тобі червотоки. Кролев. у.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.