Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубок

Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБОК"
Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. І. 127. Ум. драголю́бчик. Мил. 96. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику. Чуб. V. 34.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть. Г. Барв. 498.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Мнж. 191. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам. Канев. у.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.