Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лугарик

Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГАРИК"
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. ѴІІ. 416. Мил. М. 95. Ув. бешишище. Мил. М. 96.
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала. Ном. № 4124.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Кукуличка, -ки, ж. = зозуля. Желех.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Псування, -ня, с. Порча.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУГАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.