Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавити

Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина. Черк. у.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть. Еф. 53.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Проспати, сплю, спиш, гл. 1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну. Шевч. 2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль. Кв.
Скитальник, -ка, м. Скиталецъ. Ум. скита́льничок. Мій таточку, мій скитальничку! Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.