Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавити

Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь. Вх. Лем. 109.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Православність, -ности, ж. Православіе. Желех.
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Пронос, -су, м. Поносъ. Мил. М. 82, 80.
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.