Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавити

Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИТИ"
Биренька, биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Блещі, -щів, м. = блешня. Лебед. у.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами. Стор. II. 110. 2) Коренной (о зубахъ). Вх. Пч. І. 15. на кутні сміятися. Плакать. Ном. № 12640. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні! К. ЧР. 204. 3) кутня кишка. = кутниця. Канев. у.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
Обцас, -су, м. Каблукъ. Гол. Од. 52. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі. Чуб. V. 1067.
Поросписувати, -сую, -єш, гл. То-же, что и росписати, но во множествѣ.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.