Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лукавий

Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУКАВИЙ"
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає. МВ. ІІ. 9.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Ляши́ти 2, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Разбить огородъ на грядки. 2) Дѣлать знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. НВолын. с.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. МВ. (О. 1862. І. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10.
Порозчовпувати, -пую, -єш, гл. Разобрать, понять (во множествѣ).
Саламаха, -хи, ж. 1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли. Kolb. I. 54. 2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха. Лукаш. 121.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУКАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.