Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лошачок

Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОШАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОШАЧОК"
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс. Левиц. І. 479.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Понадломлювати, -люю, -єш, гл. = понадламувати.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла. Черниг. у. Слов. Д. Эварн.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОШАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.