Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунь

Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Липа́рка, -ки, ж. 1) Липковиця. Вх. Уг. 250. 2) Глина для кирпича, для печей. Вх. Лем. 432.
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш. Гол. II. 433.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.