Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунь

Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. Гол. Од. 44, 51. На нім стара брудна полотнянка. ЕЗ. V. 116.
Приклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947.
Холоднуватий, -а, -е. Холодноватый. Вода холоднувата. Ном. № 13393.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.