Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунь

Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Бляшка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43.
Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Дещо. Тече вода в синє море, та не витікає. Шевч. 37. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. ( Залюбовск.). Чого сорочка така куца? — Бо така витекла. Ном., стр. 287.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Талірковий, -а, -е. Тарелочный. Таліркова фабрика. Шейк.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Фляшка, -ки, ж. = пляшка. Фляшка з сорівкою. Лукаш. 112. Ум. фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.