Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лунь

Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУНЬ"
Ангеля́ и анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.).
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Коти, -тів, мн. = котець. Браун. 15.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Неклен, -на, м. 1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum. 2) Acer campestre. L. ЗЮЗО. I. 109.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.