Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лощина

Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). Ум. лощинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЩИНА"
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Учительський, -а, -е. Учительскій.
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.