Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубка

Лу́бка, -ки, ж. Табакерка. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБКА"
Бидляк, -ка, м. Бранное: скотъ, скотина.
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Рабунок, -нку, м. 1) Грабежъ. Ідуть турки на рабунки. Чуб. V. 1087. 2) Награбленное имущество, добыча. Як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хм. 65.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки! Лохв. у.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл. 1) Хриплымъ голосомъ кричать. Вх. Уг. 273. 2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.