Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубуватий

Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБУВАТИЙ"
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви. 1) Малое корыто. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Залюбовск.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Побідити Cм. побіждати.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Цитриновий, -а, -е. Лимонный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.