Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Занесеш до моєї доми. Прийшов.... до своєї доми.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного?
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Жалка кропива. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались.
Пірзний, -а, -е. = спорзний.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив.
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Світова зоря, зірниця. Поки світові півні заспівають.
2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде.
3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон.
4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун.
5) Житейскій. Світові роскоші. Поговоримо про се да про те світове.
6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Світове діло.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
