Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лугарь

Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГАРЬ"
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі. Чуб. III. 106.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Прополіскувати, -кую, -єш, сов. в. прополоскати, -щу, -щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.