Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ.
Зайди́світ, -та, м. Бродяга, авантюристъ. Пройдисвіте, зайдисвіте, всі дороги знаєм.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. Чи довго, старий, прогостюєш у нас?
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Чотирниця, -ці, ж. Въ загадкѣ: а) ко лесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. б) Нога коровы. Ум. чотирни́чкз. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка.
