Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубарь

Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
За́грава, -ви, ж. Зарево. Н. Вол. у.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда. Котл. Н. П. 350.
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ. Александров. у.
Проглуб, -бу, м. Глубина. Вх. Зн. 56.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.