Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубарь

Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Жва́кати, -каю, -єш, гл. Чавкать, жевать.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6)язико́м. Болтовня.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Розбій, -бою, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.