Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубарь

Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБАРЬ"
Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий. Желех.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками. Г. Барв. 62.
Розгадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгадатися, -даюся, -єшся, гл. Размышлять, размыслить, подумать. Роздумався я оттакечки, розгадався. МВ. (КС. 1902. X. 153).
Розледащитися, -щуся, -щишся, гл. = розледачитися. Вона нічого не робить, а керез неї і бабина дочка розледащиться. Чуб. II. 65.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.