Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лотаття

Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТАТТЯ"
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній. К. Іов.
Обполоти Cм. обполювати.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Терлувати, -лую, -єш, гл. = гарманувати.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОТАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.