Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигрімляти

Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГРІМЛЯТИ"
Винизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать все. Винизала усе намисто, — і намистинки не зосталося. Харьк.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Н. п. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц. І.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Инакший, -а, -е. Иной. Зовсім инакша сцена. Левиц. Пов. 249.
Кізлини, -лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Прогноїстий, -а, -е. Имѣющій много прогноїв.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГРІМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.