Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигуляти

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУЛЯТИ"
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Обмахнути, -ся. Cм. обмахувати, -ся.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Подимщина, -ни, ж. = подимне.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Удушшя, -шя, с. Удушье. Лебед. у.
Цвітонько, -ка, м. Ум. отъ цвіт.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.