Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Гаснуть очі.
Готови́к, -ка́, м. Наличныя деньги.
Крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
Поденок, -нка, м.
1) Потолокъ въ конюшнѣ.
2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці.
Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Троха, чи не пішли вони в ліс.
Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Ум. частокі́льчик.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.