Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. (1876). Заздалег. словце.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Розлучено нас обоє як на орлі крила.
2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
