Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигубити

Вигубити Cм. вигублювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБИТИ"
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Горя́нка, -ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. І. 114. Cм. Горлянка.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Косаричок, -чка, м. Ум. отъ косарь.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ. ( Залюбовск.).
Реестр, -ру, м. = реєстер. Шість тисяч тілько їх оставлено в реєстрі. К. ЧР. 11.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.