Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигорнути

Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРНУТИ"
Беззаконно, нар. Беззаконно.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Зрізати Cм. зрізувати.
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Некрутство, -ва, с. Рекрутская повинность. Хлопці, тікаючи од некрутства, розбіглись. Ном. № 972.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Оцаритися, -рюся, -ришся, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. Харьк. г.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Сполучати, -ча́ю, -єш, сов. в. сполучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Коммуна, сполучена таким задумом. К. КП. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.