Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Прийдеться бігати, язик висолопивши.
Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Спотинову, спотонову, нар.
1) Сначала, спервоначала. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють.
2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
